Історія розвитку баскетболу Перша згадка про гру, схожу на баскетбол, міститься ще в історії прадавніх цивілізацій Центральної Америки та Південно-американських народів. На території Центральної Америки майданчики для гри датуються 7-м століттям н. е. Проводячи історичний та культурний аналіз цих майданчиків, учені припускають, що, можливо, елементи гри були складовими релігійних свят. Називалася ця гра «пок-тапок», для її проведення використовували м’яч із 39 каучуку. Основною метою цієї гри було влучити м’ячем у ціль, яка мала форму кільця, виготовленого з каменю. Племена ацтеків, які проживали на території сучасної Мексики, також мали гру, що називалася «олламалитцли». Цікавим моментом гри та її правил є те, що гравець мав влучити м’ячем, виготовленим з каучуку (а він був досить важким!) у кільце, виготовлене з каменю, а за це міг вимагати для себе одяг присутніх глядачів. Баскетбол — це командна спортивна гра, мета якої: закинути руками м’яч у високо розміщене кільце. Правила гри в баскетболі розробив у США доктор Дж. Найсміт 1891 року. Вони були опубліковані 1894 р., який є роком зародження баскетболу. В Європі баскетбол поширювався з 1920 р., коли цю гру прийняли французи, поляки, чехи та ін. В 30-ті роки баскетбол поширився уже всією Європою. Після Другої світової війни баскетбол значно розвинувся в СРСР і зокрема в Україні. Міжнародна федерація баскетболу (ФІБА) була організована 1932 р. На сьогодні до неї входить понад 150 національних федерацій баскетболу, об’єднуючи 113 млн чоловік. Чемпіонат світу з баскетболу проводиться через кожні 4 роки, чемпіонат Європи — через кожні 2 роки. З 1936 р. баскетбол є олімпійським видом спорту для чоловіків, з 1976 р. — для жінок. З 1958 р. щороку проводяться змагання з баскетболу на Кубок Європи. З 1967 р. для чоловіків проводяться змагання на Кубок володарів кубків
Баскетбол (англ. basket — кошик, ball — м’яч) — спортивна гра з м’ячем, що створена у 1891 р.
викладачем навчального центру Християнської асоціації молоді у Спрингфільді
(штат Массачусетс, США) Джеймсом Нейсмітом. Для того щоб пожвавити уроки
гімнастики, він запропонував 18 студентам поєднатися у дві команди й намагатися
закинути м’яч у кошик із-під персиків. Сторож Стеббінс повинен був чергувати з
драбиною для того, щоб витягати закинуті м’ячі, але у першій грі це не вдалося
зробити жодному гравцеві. Незважаючи на це, гра набула великої популярності: у
1894 р. надруковано перші правила баскетболу, у 1898 р. створена перша
Національна баскетбольна ліга, у 1914 р. створена перша баскетбольна команда у
великому місті, яка відома зараз як «Бостон Селтікс».
У червні 1932 р. у Женеві (Швейцарія) була створена
Міжнародна федерація баскетболу ФІБА. Там же у 1935 р. відбувся перший
чемпіонат Європи, переможцем якого стала збірна команда Латвії. У 1938 р.
відбувся перший європейський жіночий баскетбольний чемпіонат (переможець —
збірна команда Італії). Чемпіонати світу серед чоловічих збірних команд
проводяться з 1950 р. (першими чемпіонами світу стали аргентинці), жіночих — із
1953 р. (перші чемпіонки світу — збірна команда США).
На Олімпіадах 1904 й 1932 рр. було проведено показові
виступи з баскетболу за участі американських спортсменів. Олімпійський дебют
баскетболу відбувся у 1936 р. Переможцем стала збірна команда США, яка
перемагала потім 63 матчі поспіль аж до 1972 р., коли вперше у фіналі
поступилася збірній команді СРСР. Перевага американських баскетболістів була
такою великою, що іноді виступала не збірна команда країни, а студентська
команда університету (у 1948 р. виступала команда університету штату Кентуккі,
у 1952 р. — Канзасу).
Із 1992 р. до участі в Іграх були допущені
спортсмени-професіонали. До складу збірної команди США, яка одразу отримала
назву Dream-team («команда мрії»), у 1992 р. увійшли М. Джордан, Л.
Бьорд, Меджик Джонсон, Ч. Барклі та інші суперзірки НБА. Ця команда стала
переможницею олімпійського турніру. В усіх 8 матчах вона набирала понад 100
очок, а її тренер Ч. Дейлі жодного разу не скористався тайм-аутом.
РІЗНОВИДИ ГРИ
Міні-баскетбол
Правила міні-баскетбола були розроблені на початку 1950-х
рр. американцем Дж. Арчером. Гра призначена для дітей віком 6–12 років і
поділяється на два рівні: власне міні-баскетбол (вікова група — 9–12 років) і
мікро-баскетбол (для дітей молодше ніж 9 років). Ігровий майданчик і обладнання
адаптовані для дитячого віку: розміри майданчика можуть бути від 28×15 до 20×11
м; кошики кріпляться на висоті 2 м 60 см, м’яч вагою 450–500 г і окружністю
680–730 мм (для дітей молодше ніж 9 років вага м’яча становить 300–330 г і
окружність — 550–580 мм).
У міні-баскетбол грають команди по 5 гравців у кожній,
хоча допускаються й «зменшені» склади — до 2×2. Нерідко проводяться матчі між
змішаними командами (до складу яких входять і хлопчики, і дівчатка). Дещо
відрізняються від класичного баскетболу й правила гри. Наприклад, не фіксується
чистий час і не діє «правило 3 с». У 1965 р. відбувся перший чемпіонат світу з
міні-баскетболу.
-
Стрітбол
Назва
«стрітбол» походить від англ. «street» — вулиця. Це динамічніший і
агресивніший вид спорту, ніж класичний баскетбол. У грі беруть участь дві
команди по троє гравців у кожній на спеціальному майданчику або на половині
звичайного баскетбольного майданчика. Після промаху команда, яка атакувала до
цього кошик, захищає його. Гра триває, поки одна з команд не набере 16 очок
(але розрив у рахунку повинен становити не менше ніж 2 очка). За результативний
кидок команді нараховується очко, за кидок із-за 3-очкової лінії — 2 очки.
Закинутий у кошик м’яч зараховується тільки тоді, коли його торкнулися двоє
гравців команди, яка атакує. Після цього м’яч переходить до команди, яка
оборонялася. При цьому м’яч повинен бути спочатку виведений за межі 3-очкової
лінії. Пробіжка, подвійне ведення й кидок у кошик зверху заборонені.
Корфбол
Цю гру
вигадав у 1902 р. шкільний викладач із Амстердама Н. Брекхюйсен. Дві команди по
8 гравців у кожній (4 чоловіки і 4 жінок) грають на майданчику розмірами 40×20
м два тайми по 30 хв. 2 чоловіки і 2 жінки перебувають на своїй половині
майданчика й захищають свій кошик, друга половина команди — на половині
суперників із завданням улучити «чуже» кільце. Після двох результативних кидків
захисники переходять у зону нападу й навпаки. Корфбол є менш контактною грою
порівняно з баскетболом. При цьому чоловік може грати тільки проти чоловіка, а
жінка — проти жінки. Дриблінг у корфболі не допускається, а гравець, який
оволодів м’ячем, може зробити з ним не більше ніж 2 кроки. Кошик має діаметр
менший, ніж баскетбольний, а кріпиться — вище (на висоті 3,5 м).
Баскетбол на інвалідних візках
Він
з’явився в 1946 р. у США. Колишні баскетболісти, які під час Другої світової
війни отримали серйозні поранення, не захотіли розставатися з улюбленою грою й
вигадали ≪свій≫ баскетбол.
Міжнародна федерація баскетболу на інвалідних візках проводить чемпіонати
світу, а також цей вид спорту входить до програми Параолімпійських ігор із
моменту проведення першої Паралімпіади в 1960 р. У правилах баскетболу на
інвалідних візках є свої заборони й обмеження. Наприклад, заборонена «пробіжка»
— коли гравець під час ведення м’яча крутить колесо рукою більше ніж двічі.
