Історія розвитку гри

          Історія розвитку баскетболу Перша згадка про гру, схожу на баскетбол, міститься ще в історії прадавніх цивілізацій Центральної Америки та Південно-американських народів. На території Центральної Америки майданчики для гри датуються 7-м століттям н. е. Проводячи історичний та культурний аналіз цих майданчиків, учені припускають, що, можливо, елементи гри були складовими релігійних свят. Називалася ця гра «пок-тапок», для її проведення використовували м’яч із 39 каучуку. Основною метою цієї гри було влучити м’ячем у ціль, яка мала форму кільця, виготовленого з каменю. Племена ацтеків, які проживали на території сучасної Мексики, також мали гру, що називалася «олламалитцли». Цікавим моментом гри та її правил є те, що гравець мав влучити м’ячем, виготовленим з каучуку (а він був досить важким!) у кільце, виготовлене з каменю, а за це міг вимагати для себе одяг присутніх глядачів. Баскетбол — це командна спортивна гра, мета якої: закинути руками м’яч у високо розміщене кільце. Правила гри в баскетболі розробив у США доктор Дж. Найсміт 1891 року. Вони були опубліковані 1894 р., який є роком зародження баскетболу. В Європі баскетбол поширювався з 1920 р., коли цю гру прийняли французи, поляки, чехи та ін. В 30-ті роки баскетбол поширився уже всією Європою. Після Другої світової війни баскетбол значно розвинувся в СРСР і зокрема в Україні. Міжнародна федерація баскетболу (ФІБА) була організована 1932 р. На сьогодні до неї входить понад 150 національних федерацій баскетболу, об’єднуючи 113 млн чоловік. Чемпіонат світу з баскетболу проводиться через кожні 4 роки, чемпіонат Європи — через кожні 2 роки. З 1936 р. баскетбол є олімпійським видом спорту для чоловіків, з 1976 р. — для жінок. З 1958 р. щороку проводяться змагання з баскетболу на Кубок Європи. З 1967 р. для чоловіків проводяться змагання на Кубок володарів кубків

            Баскетбол (англ. basket — кошик, ball — м’яч) — спортивна гра з м’ячем, що створена у 1891 р. викладачем навчального центру Християнської асоціації молоді у Спрингфільді (штат Массачусетс, США) Джеймсом Нейсмітом. Для того щоб пожвавити уроки гімнастики, він запропонував 18 студентам поєднатися у дві команди й намагатися закинути м’яч у кошик із-під персиків. Сторож Стеббінс повинен був чергувати з драбиною для того, щоб витягати закинуті м’ячі, але у першій грі це не вдалося зробити жодному гравцеві. Незважаючи на це, гра набула великої популярності: у 1894 р. надруковано перші правила баскетболу, у 1898 р. створена перша Національна баскетбольна ліга, у 1914 р. створена перша баскетбольна команда у великому місті, яка відома зараз як «Бостон Селтікс». 

                                                                                                      Джеймс Нейсміт

У червні 1932 р. у Женеві (Швейцарія) була створена Міжнародна федерація баскетболу ФІБА. Там же у 1935 р. відбувся перший чемпіонат Європи, переможцем якого стала збірна команда Латвії. У 1938 р. відбувся перший європейський жіночий баскетбольний чемпіонат (переможець — збірна команда Італії). Чемпіонати світу серед чоловічих збірних команд проводяться з 1950 р. (першими чемпіонами світу стали аргентинці), жіночих — із 1953 р. (перші чемпіонки світу — збірна команда США).

На Олімпіадах 1904 й 1932 рр. було проведено показові виступи з баскетболу за участі американських спортсменів. Олімпійський дебют баскетболу відбувся у 1936 р. Переможцем стала збірна команда США, яка перемагала потім 63 матчі поспіль аж до 1972 р., коли вперше у фіналі поступилася збірній команді СРСР. Перевага американських баскетболістів була такою великою, що іноді виступала не збірна команда країни, а студентська команда університету (у 1948 р. виступала команда університету штату Кентуккі, у 1952 р. — Канзасу).

Із 1992 р. до участі в Іграх були допущені спортсмени-професіонали. До складу збірної команди США, яка одразу отримала назву Dream-team («команда мрії»), у 1992 р. увійшли М. Джордан, Л. Бьорд, Меджик Джонсон, Ч. Барклі та інші суперзірки НБА. Ця команда стала переможницею олімпійського турніру. В усіх 8 матчах вона набирала понад 100 очок, а її тренер Ч. Дейлі жодного разу не скористався тайм-аутом.

РІЗНОВИДИ ГРИ

Міні-баскетбол

Правила міні-баскетбола були розроблені на початку 1950-х рр. американцем Дж. Арчером. Гра призначена для дітей віком 6–12 років і поділяється на два рівні: власне міні-баскетбол (вікова група — 9–12 років) і мікро-баскетбол (для дітей молодше ніж 9 років). Ігровий майданчик і обладнання адаптовані для дитячого віку: розміри майданчика можуть бути від 28×15 до 20×11 м; кошики кріпляться на висоті 2 м 60 см, м’яч вагою 450–500 г і окружністю 680–730 мм (для дітей молодше ніж 9 років вага м’яча становить 300–330 г і окружність — 550–580 мм).

У міні-баскетбол грають команди по 5 гравців у кожній, хоча допускаються й «зменшені» склади — до 2×2. Нерідко проводяться матчі між змішаними командами (до складу яких входять і хлопчики, і дівчатка). Дещо відрізняються від класичного баскетболу й правила гри. Наприклад, не фіксується чистий час і не діє «правило 3 с». У 1965 р. відбувся перший чемпіонат світу з міні-баскетболу.

 Стрітбол

Назва «стрітбол» походить від англ. «street» — вулиця. Це динамічніший і агресивніший вид спорту, ніж класичний баскетбол. У грі беруть участь дві команди по троє гравців у кожній на спеціальному майданчику або на половині звичайного баскетбольного майданчика. Після промаху команда, яка атакувала до цього кошик, захищає його. Гра триває, поки одна з команд не набере 16 очок (але розрив у рахунку повинен становити не менше ніж 2 очка). За результативний кидок команді нараховується очко, за кидок із-за 3-очкової лінії — 2 очки. Закинутий у кошик м’яч зараховується тільки тоді, коли його торкнулися двоє гравців команди, яка атакує. Після цього м’яч переходить до команди, яка оборонялася. При цьому м’яч повинен бути спочатку виведений за межі 3-очкової лінії. Пробіжка, подвійне ведення й кидок у кошик зверху заборонені.  

Корфбол

Цю гру вигадав у 1902 р. шкільний викладач із Амстердама Н. Брекхюйсен. Дві команди по 8 гравців у кожній (4 чоловіки і 4 жінок) грають на майданчику розмірами 40×20 м два тайми по 30 хв. 2 чоловіки і 2 жінки перебувають на своїй половині майданчика й захищають свій кошик, друга половина команди — на половині суперників із завданням улучити «чуже» кільце. Після двох результативних кидків захисники переходять у зону нападу й навпаки. Корфбол є менш контактною грою порівняно з баскетболом. При цьому чоловік може грати тільки проти чоловіка, а жінка — проти жінки. Дриблінг у корфболі не допускається, а гравець, який оволодів м’ячем, може зробити з ним не більше ніж 2 кроки. Кошик має діаметр менший, ніж баскетбольний, а кріпиться — вище (на висоті 3,5 м). 

Баскетбол на інвалідних візках 

Він з’явився в 1946 р. у США. Колишні баскетболісти, які під час Другої світової війни отримали серйозні поранення, не захотіли розставатися з улюбленою грою й вигадали ≪свій≫ баскетбол. Міжнародна федерація баскетболу на інвалідних візках проводить чемпіонати світу, а також цей вид спорту входить до програми Параолімпійських ігор із моменту проведення першої Паралімпіади в 1960 р. У правилах баскетболу на інвалідних візках є свої заборони й обмеження. Наприклад, заборонена «пробіжка» — коли гравець під час ведення м’яча крутить колесо рукою більше ніж двічі.