Доджбол — це сучасна версія дитячої гри «Вибиваючий», завданням якої є поцілити м’ячем у «ведучого». Двоє гравців, які стоять один навпроти одного на відстані 10 м, цілять м’ячем — «вибиваючі», а один, той, хто ухиляється від м’яча і стоїть посередині, — «ведучий».
- Якщо вибиваючі влучають м’ячем у ведучого, той, хто влучив, стає на його місце, і гра триває. Якщо ведучий упіймав м’яч до того, як він ударився об поверхню майданчика, він отримує так звану запасну гру. Якщо після ловіння м’яча по гравцеві поцілили, то цей «запас згоряє» і той самий ведучий продовжує гру до наступного влучання по ньому.
- Якщо гравців багато, то вони об’єднуються у дві команди (ведучих та вибиваючих) і гра триває до вибивання останнього ведучого. Якщо ведучий упіймав м’яч, то він має право ввести у гру одного гравця зі своєї команди, який вибув. Учасники міняються, і гра триває доти, поки вистачить сил.
- Доджбол — ця гра може бути масовою та яскравою. Її мета: залучити до гри багато десятків людей одночасно. Тепер ця гра набула стилю рухливої розваги, а не командної гри. Майданчик обмежують паралельно напнуті мотузки, відстань між якими 10 м. За мотузками розташовані команди. Посередині між мотузками розташовані м’ячі яскравих кольорів (подібні до м’яча з поролону). За командою судді, команди учасників, які стоять за лініями, підбігають до м’ячів і намагаються влучити в тих, хто стоїть навпроти.
