Загальні питання (Базовий рівень НУШ)

 


1. Що таке розминка і навіщо її робити перед початком основного тренування?

  • Відповідь: Розминка – це комплекс легких підготовчих вправ перед основним навантаженням. Вона потрібна для того, щоб розігріти м'язи, підготувати суглоби, прискорити серцебиття та дихання та запобігти травмам (розтягненням).

2. Які п'ять основних фізичних якостей людини ти знаєш?

  • Відповідь: Сила, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність (координація).

3. Яка взуття та одяг найкраще підходять для зайняття у спортивному залі?

  • Відповідь: Удобний, дихаючий спортивний одяг, що не сковує рухів (футболка, шорти або спортивні штани), та легкі кросівки або кеди з неслизькою підошвою, яка добре амортизує стрибки та біг.

4. Яке головне правило поводження зі спортивним інвентарем (м'ячами, скакалками, гімнастичними матами)?

  • Відповідь: Брати та використовувати спортивний інвентар можна лише з дозволу вчителя та строго за призначенням (наприклад, не сидіти на м'ячах, не бити ними у стіни чи потолок без завдання).

5. Як змінюється пульс і дихання під час активного бігу та чому це відбувається?

  • Відповідь: Пульс та дихання прискорюються. Це відбувається тому, що працюючим м'язам потрібно більше кислорода та поживних речовин, які серце швидше перекачує разом із кров'ю.

6. Чому після інтенсивного бігу не можна різко зупинятися, сідати чи лягати?

  • Відповідь: Під час бігу серце працює на високих оборотах. Якщо різко зупинитися, м'язи ног перестають допомагати проштовхувати дах вгору, виникає різкий перепад тиску — може закрутитися голова, потемніти в очах чи стати злі. Потрібно перейти на спокійну ходьбу (зробити затримку), щоби пульс плавно заспокоївся.

7. Чим ранкова гімнастика (зарядка) відрізняється від повноцінного спортивного тренування?

  • Відповідь: Зарядка триває 7–15 хвилин, має легку інтенсивність та її мета — залишково розбудити організм, розім'яти суглоби та зарядити бодьорістю.Тренування триває довше (45-90 хв),має високу інтенсивність і спрямоване на розвиток фізичних якостей (сили,витривалості) або вивчення техніки спорту.

8. Назви 3 головні правила безпеки під час рухливих та командних ігор.

  • Відповідь:1) Дивитися вперед у напрямку руху, щоб уникнути зіткнень; 2) Не ставити підніжки,не штовхатися і не хапати суперника за одяг; 3) Зав'язувати шнурки та знімати прикраси (часи,цепочки,каблучки) перед грою.

9. Опиши алгоритм твоїх дій, якщо під час гри однокласник підвернув ногу або впав і сильно вдарився.

  • Відповідь:1) Негайно зупинити гру та покликати вчителя; 2) Не намагатися самостійно «вправляти» ногу чи змушувати потерпілого вставати; 3) Забезпечити спокій травмованій кінцівці (посадити чи покласти людину); 4) За вказівкою вчителя чи медсестри прикласти холод (лід/холодний компрес) до місця забиття.

10. Які вправи допомагають зміцнити м'язи спини та сформувати правильну поставу? Наведи 3 приклади.

  • Відповідь:Управа «Лодник» (лежачи на животі,одночасно піднімання рук і ніг),«Кишка» (прогинання та округлення спини в упорі на колінах),планка на ліктях,зведення лопаток стоячи біля стіни.

11. Як правильно пити воду під час фізичних навантажень?

  • Відповідь:Пити потрібно чисту негазовану воду кімнатної температури маленькими ковтками (по 2–3 ковтки за раз) у перервах між управами. Не можна пити багато холодної води відразу після бігу.

12. Склади короткий комплекс із 5 вправ для ранкової зарядки, дотримуючись правильного принципу «згори донизу» (від шиї до стоп).

  • Приклад еталонної відповіді:

    1. Шия: Повільні нахили голови вправо-вліво та вперед-назад (6–8 разів).

    2. Плечі та руки: Колові оберти плечима вперед і назад,махи руками (8-10 разів).

    3. Тулуб: Нахили тулуба в сторони та повороти корпусу з руками на поясі (8–10 разів).

    4. Таз та ноги: Присідання з прямою спиною (10–15 разів).

    5. Стопи та загальний тонус:Підйоми на носки та легкі стрибки на місці (15–20 секунд).

Піднімання тулуба в сід з положення лежачи



Вихідне положення (далі ВП): лежачи на спині на підлозі (лопатки торкаються підлоги), руки за головою, пальці зчеплені в замок, ноги зігнуті в колінах під прямим кутом, ступні притиснуті партнером до підлоги (або зафіксовані).

Виконання вправи: підйом тулуба торкаючись ліктями колін, з подальшим поверненням у ВП.
Зараховується кількість правильно виконаних підйомів тулуба.

Спроба не зараховується у разі:
відсутності торкання ліктями стегон (колін);
відсутності торкання лопатками мати;
пальці розімкнуті (відсутність замка);
зміщення тазу.


Згинання та розгинання рук в упорі лежачи


Вихідне положення: упор лежачи, руки паралельно на рівні плечей, кисті вперед, тіло пряме, ноги разом.

Виконання вправи: згинаючи руки опустити пряме тіло до утворення кута 90° в ліктьовому суглобі (або доторкнутися грудьми полу), розгинаючи руки, утримуючи пряме тіло, вийти у вихідне положення.

Забороняється: згинати тіло та прогинатись, торкатися підлоги ще будь-якою частиною тіла, розводити та підтягувати ноги.

Рахунок оголошується після фіксації вихідного положення і є дозволом на продовження виконання вправи..


Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури


1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи. 
2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату). 
3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку. 
4. Засвоєння теоретико-методичних знань.

     За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних видів спорту у позашкільних закладах.

Загальна фізична підготовка

   

  Розминка – це комплекс спеціальних засобів, завдання яких не тільки підготувати до майбутньої спеціальної діяльності, але й попередити травматизм. Не нехтуйте розминкою. Річ у тому, що органи та системи організму людини мають певну інертність і не відразу починають діяти на тому функціональному рівні, який необхідний для гри. Через це й можливі травми. 
     Під час розминки ви готуєте опорно-руховий апарат – м’язи, суглоби – до майбутньої роботи. Її завдання – налагодити взаємну координацію систем організму та його окремих органів. Під час розминки готуються до серйозної роботи і фізіологічні функції організму – кровообіг, дихання, функції органів виділення тощо, і психофізичні функції – концентрується увага, поліпшується точність рухів, досягається оптимальне збудження нервової системи. Ви настроюєтеся на гру.
     Звернемося до досвіду спортсменів. Розминка в них складається з двох частин – загальної та спеціальної. В загальній частині розминки використовують вправи такого характеру, завдяки яким досягається підвищення обміну речовин, організм розігрівається. Такі вправи підвищують діяльність серцево-судинної системи, вентиляцію легенів, збільшують споживання кисню організмом. Вправи цієї частини розминки виконуйте до легкого потовиділення, тоді буде досягнутий необхідний рівень терморегуляції організму та роботи органів виділення. Під час розминки м’язи розігріваються, а отже, підвищується швидкість їх скорочення, знижується небезпека травмування. 
     У спеціальній частині розминки опорно-руховий апарат готується до майбутньої специфічної роботи. Тут зазвичай використовують спеціальні вправи, спрямовані на відпрацювання технічних прийомів або їх поєднань, такі, як імітаційні вправи, гра з тінню, робота на тренажерах і т. п., які сприяють досягненню оптимального рівня збудження нервових центрів кори головного мозку.
     Кажучи мовою фахівців, установлюються умовно-рефлекторні зв’язки, уточнюється диференціювання м’язових зусиль, перевіряється узгодженість усіх фаз ударних рухів і пересувань. Якщо ви проводите розминку перед грою з суперником, підберіть такі вправи, які допоможуть вам набутивпевненість в окремих ударах: ті, які під час тренування відпрацьовували та будете застосовувати в грі. 
     Не варто забувати, що розминка суттєво впливає на психіку спортсмена, допомагає усунути надмірне хвилювання перед зустріччю, особливо в перші її хвилини, регулює передстартовий і стартовий стан, особливо перед початком змагань. 
     Які загальні положення проведення розминки? Перш за все, важливо правильно підібрати вправи. Підібравши їх, передбачте поступове збільшення їх інтенсивності. Кожну вправу розминки повторіть 5–10 разів. Рекомендуємо в комплексі розминки використовувати 10–15 вправ. Починайте з ходьби чи легкого бігу, потім зробіть декілька вправ для малих м’язових груп, поступово переходячи до розігрівання більших. Поступово збільшуйте й амплітуду рухів. Спочатку краще давати навантаження на м’язи верхньої частини тіла, а потім – нижньої.    
     Сигналом для закінчення розминки буде початок потовиділення, легке почервоніння шкірних покровів, поява тепла у м’язах. Розминку краще всього проводити у вигляді комплексу вправ, який ви можете скласти, виходячи з самопочуття та спрямованості майбутнього заняття. Зазвичай комплекс починають з розігріваючих і дихальних вправ – різних видів ходьби, перегонів, бігу зі стрибками та рухами руками. Потім йдуть вправи для розвитку м’язів тулуба, плечового поясу, рук і ніг – нахили, присідання, кругові рухи тулуба й тазу, віджимання тощо. Махові й ривкові рухи руками й ногами з великою амплітудою та вправи на гнучкість радимо вам виконувати після того, як м’язи розігріються. 
     В комплекс рекомендується включати також вправи, які імітують техніку ударів і пересувань окремо чи в поєднанні. За характером рухів вони близькі до техніки гри, допомагають її засвоювати та закріплювати у спрощених умовах, поступово підводять до гри на столі, тому комплекс, як правило, закінчують імітаційними вправами. 
     Пропонуємо вашій увазі ряд вправ, на основі яких ви можете скласти комплекс розминки. Вправи розташовані в порядку зростаючої трудності. 

Вправи в бігу 
1. Біг змійкою, оббігаючи стійки чи різні предмети. 
2. Біг з довільним прискоренням 3–5 м. 
3. Біг з прямими ногами вперед. 
4. Біг з прямими ногами назад.
5. Біг з підніманням стегна. 
6. Біг з високим закиданням гомілок. 
7. Біг спиною вперед. 
8. Пересування кроками галопом боком (правим, лівим). 
9. Пересування кроками, в стійці тенісиста, поперемінно правим і лівим боком (через два кроки, через один крок). 
10. Пересування кроками, у стійці тенісиста, вперед з поперемінним переміщенням вправо-вліво.
11. Те ж саме, але спиною вперед. 
12. Пересування боком (правим, лівим), перехресними кроками («лезгинка»). 

Стрибкові вправи 
1. Руки на пояс, підскоки зі зміною ніг. 
2. Руки на пояс, стрибки на двох ногах по трикутнику чи квадрату. 
3. Стрибки вбік з однієї ноги на іншу на місці через накреслені на підлозі лінії. 
4. Вистрибування вгору з положення напівприсід. 
5. Те ж саме вперед. 
6. Руки на пояс, стрибки на двох ногах з поворотом на 180° (360°). 
7. Стрибки на одній нозі з просуванням уперед. 
8. Стрибки на одній нозі вправо-вліво. 
9. Стрибки на двох ногах, підтягаючи коліна до грудей («кенгуру»). 
10. Стрибок двома ногами через лавку. 

Вправи для м’язів рук 
1. Стоячи в основній стійці – руки вперед, в сторону, вгору. 
2. Руки до плечей – колові рухи руками. 
3. Колові рухи прямими руками – 4 рази вперед, 4 рази назад, поступово збільшуючи амплітуду.
4. Колові рухи прямими руками у різні боки: правою вперед, лівою назад і навпаки. 
5. Колові рухи передпліччям усередину та назовні з положення руки в сторону. 
6. Колові рухи кистями, стислими в кулак, в одну та іншу сторону, двома кистями одночасно та поперемінно з положення руки в сторону чи вперед. 
7. Стискання та розтискання кистей у кулак з положення руки вперед. 
8. Стійка ноги нарізно, руки перед грудьми, відведення зігнутих рук назад. 
9. Хвилеподібні рухи кистями. 
10. Права рука вгорі, ліва внизу відведення рук назад. 
11. Права рука вгорі, ліва внизу – ривками рук назад і в сторону, поступово (на 8 рахунків) зміна положення рук: ліва – вгорі, права – внизу. 
12. Стоячи лицем до стіни – відштовхування обома руками від стіни, поступово збільшуючи відстань до неї. 
13. Упор лежачи – згинання розгинання рук в упорі від гімнастичної лави чи від підлоги. 
14. Підтягання на перекладині хватом зверху чи знизу. 

Вправи для м’язів тулуба 
1. Стійка ноги нарізно – нахил торкаючись руками підлоги. 
2. Широка стійка – нахил. 
3. Стійка ноги нарізно – нахил уперед, руки в сторону, почергове торкання носок ніг. 
4. Стійка ноги нарізно, руки на пояс – колові рухи тазом. 
5. Стійка ноги нарізно, руки «в замок» над головою – колові рухи тулуба вліво, вправо. 
6. Стійка ноги нарізно, нахил назад, дістати руками п’ят ніг. 
7. Те ж саме – почергово. 
8. Стійка ноги нарізно, руки на пояс – три пружні нахили в одну і в іншу сторону. 
9. Те ж саме – руки вгору в «замок». 
10. Те ж саме – з приставними кроками вліво, вправо. 
11. Стійка ноги нарізно – пружні почергові нахили рук назад. 
12. Лежачи на животі, руки за головою – прогинання назад. 
13. Упор ззаду – розгинати та згинати руки, прогинаючи тулуб. 
14. З положення лежачи на спині, руки вздовж тулуба – нахили до прямих ніг з поверненням у початкове положення. 
15. Те ж саме – руки за головою. 
16. Те ж саме – руки вгору
17. Лежачи на спині, руки в сторону – піднімати прямі ноги вгору й опускати по черзі вліво та вправо. 
18. Стійка ноги нарізно, стоячи спиною на 30–50 см від столу, не відриваючи ніг від підлоги, діставати рукою дальній кут столу. 

Вправи для м’язів ніг 
1. Присідання з винесенням рук уперед, п’яти від підлоги не відривати. 
2. Руки на пояс – три пружні випади напівприсіду. Те ж саме – в інший бік. 
3. Те ж саме – стрибком. 
4. Те ж саме – в сторону. 
5. Стійка ноги нарізно, руки вперед, почергові махи ногами. 
6. Стійка ноги нарізно, руки в сторону, почергові махи ногами. 
7. Упор на правій, ліва – в сторону, стрибком зміна положення ніг. 
8. Стрибком зміна положення ніг – упор присівши, упор лежачи. 
9. Напівприсід, руки на колінах, колові рухи в колінних суглобах. 
10. Стійка ноги нарізно, руки – на пояс, колові рухи в гомілково-стопному суглобі почергово. 
11. Упор у стінку на відстані 80 см, піднімання й опускання на носках. 
12. Присід, руки на пояс, викидання прямих ніг уперед почергово – «гопак».

Правила гри

   


Стіл. Поверхня столу, яка називається «ігровою поверхнею», довжиною 2,74 метра та шириною 1,525 метра, повинна бути прямокутною і знаходитися в горизонтальній площині на висоті 0,76 метра від підлоги. 
     До ігрової поверхні не відносяться вертикальні сторони кришки стола. Ігрова поверхня може бути виготовлена з будь-якого матеріалу та повинна забезпечити однаковий відскік біля 23 см під час падіння на неї стандартного м’яча з висоти 30 см. 
     Ігрова поверхня повинна бути матовою, однакового темного кольору з білою лінією шириною 2 см уздовж кожного ребра. Лінії вздовж ребер довжиною 2,74 м називають «боковими лініями». Лінії вздовж ребер довжиною 1,525 м називають «кінцевими лініями». 
     Ігрова поверхня має бути розділена на дві рівні «половини» вертикальною сіткою, що розташована паралельно «кінцевим лініям», і повинна бути суцільною на всій площині кожної «половини». Для парних змагань кожна «половина» повинна бути розділена на два рівні «напівмайданчики» білою «центральною лінією» шириною 3 мм, яка проходить паралельно «боковим лініям»; «центральна лінія» вважається частиною кожного правого «напівмайданчика».      
     Комплект сітки. Комплект сітки складається з самої сітки, підвісного шнура та опорних стійок. Ті частини опорних стійок, які знаходяться на ігровій поверхні стола, є частиною комплекту сітки, ане столу. Сітку підвішують на шнур, що прив’язаний кожним кінцем до вертикальної частини стійок на висоті 15,25 см; довжина частин стійок, які виступають, повинна бути 15,25 см у бік від бокових ліній. Верх сітки по всій її довжині повинен знаходитись на висоті 15,25 см над ігровою поверхнею. Низ сітки по всій її довжині повинен прилягати настільки, наскільки це можливо ближче до ігрової поверхні стола, а кінці сітки – до опорних стійок. 
      Сітка повинна бути з квадратними клітинами (довжина сторони квадрата 1,3–1,5 см); її верхній край по всій довжині має бути білого кольору шириною 1,5 см. 
      М’яч повинен бути сферичним, діаметром 40 міліметрів. Вага м’яча – 2,7 грама. М’яч виготовляється з целулоїду чи подібної до нього пластмаси білого або оранжевого кольору, матовий. 
     Ракетка може бути будь-якого розміру, форми і ваги; її лопать повинна бути плоскою та жорсткою. Як мінімум 85 % лопаті за товщиною повинні бути з натурального дерева; клейовий шар всередині лопаті може бути армований волокнистим матеріалом, наприклад, вуглецевою фіброю, склотканиною чи пресованим папером; товщина цього шару не повинна бути більшою за 7,5 % загальної товщини лопаті та не перевищувати 0,35 мм. 
     Сторона лопаті, яка використовується для удару по м’ячу, повинна бути покрита звичайною одношаровою пухирчатою гумою з пухирцями назовні, загальною товщиною разом з клейовим шаром до 2 мм або двошаровою гумою типу «сендвіч», з пухирцями всередину чи назовні, загальною товщиною разом з клеєм до 4 мм включно. Звичайна пухирчата гума – це одношарова суцільна гума, натуральна чи синтетична, з пухирцями, рівномірно розподіленими по поверхні щільністю не менше 10 і не більше 30 штук на 1 см2 . 
     Гума типу «сендвіч» – це один шар пористої гуми, покритий зовні одним шаром звичайної пухирчатої гуми товщиною до 2 мм. Частина лопаті, найближчої до руків’я і охопленої пальцями, може залишатися непокритою чи покритою будь-яким матеріалом; її потрібно вважати частиною руків’я. Будь-який шар всередині лопаті та шар покриваючої речовини чи клею мають бути суцільними та мати однакову товщину.
     Колір поверхні покриваючого матеріалу чи, у випадку його відсутності, самої лопаті ракетки повинен бути матовим яскравочервоним з однієї сторони і чорним з іншої. Допускаються невеликі відхилення від вимог суцільності поверхні чи однорідності кольору в результаті випадкового ушкодження, зносу чи потемніння за умови, що вони суттєво не змінюють характеристик поверхні. 
     Визначення. 
«Розіграш» – період часу, протягом якого м’яч знаходиться в грі. 
«Перегравання» – повторення розіграшу, результат якого не зарахований. 
«Очко» – зарахований результат закінченого розіграшу. 
«Рука з ракеткою» – рука, яка тримає ракетку. 
«Вільна рука» – рука, в якій гравець не тримає ракетку. 
Гравець «б’є» по м’ячу, якщо він торкається м’яча ракеткою, яка знаходиться в руці, чи рукою, в якій він тримає ракетку, нижче зап’ястка. 
Гравець «заважає» м’ячу, якщо він або що-небудь з того, що він носить, торкається м’яча, коли м’яч знаходиться над ігровою поверхнею чи летить до неї та не перетинає кінцеву лінію, не торкнувшись його половини столу після останнього удару суперника. 
«Подаючий» – гравець, який повинен першим ударити по м’ячу в розіграші. 
«Приймаючий» – гравець, який повинен другим ударити по м’ячу в розіграші. 
«Ведучий суддя» – особа, призначена контролювати зустріч. 
«Суддя-асистент» – особа, призначена допомагати ведучому судді під час прийняття визначених рішень. 
Поняття «гравець носить» включає одяг гравця та прикраси, що він носив на початку розіграшу очка. 
М’яч вважається тим, що пройшов «над чи навколо сітки», якщо він пролетів над, нижче або зовні виступаючої частини комплекту сітки поза столом, або якщо при поверненні по м’ячу ударили після того, як він відскочив назад над сіткою та знаходився на стороні суперника.
«Кінцеву лінію» належить розглядати як таку, що продовжується невизначено довго в обох напрямках. 
     Правильна подача. На початку подачі м’яч повинен вільно лежати на відкритій долоні нерухомої вільної руки. Подаючий повинен підкинути м’яч приблизно вертикально вгору, не даючи йому обертатися, щоб м’яч піднявся не менше, ніж на 16 см, після того, як відірветься від долоні вільної руки, а потім опуститься, не торкнувшись чого-небудь до удару по ньому. Коли м’яч падає, гравець, який подає, повинен ударити його так, щоб м’яч торкнувся спочатку його половини стола, а потім, пролетівши над чи навколо комплекту сітки, торкнувся половини стола гравця, який приймає; в парних зустрічах м’яч повинен послідовно торкнутись правої половини стола того, хто подає і того, хто приймає; як тільки м’яч підкидається, вільна рука гравця, який подає, повинна бути прибрана з простору між тілом гравця, який подає, та сіткою. 
     Спочатку подачі та до удару по ньому м’яч повинен знаходитись над рівнем ігрової поверхні та за кінцевою лінією стола гравця, який подає; жодна частина тіла чи одягу того, хто подає, чи його партнера по парі не повинні закривати м’яч від того, хто приймає. Гравець зобов’язаний подавати м’яч так, щоб ведучий суддя чи асистент судді могли бачити, що він подає відповідно до правил правильної подачі. У випадку, якщо суддя вагається у правильності подачі, він може в першому випадку зустрічі об’явити перегравання та попередити гравця, який подає. Будь-яка наступна подача цього гравця чи його партнера по парі, що викликає сумнів у своїй правоті, приводить до присудження очка гравцю, який приймає. За наявного порушення вимог правильної подачі попередження не виноситься, гравцю, який приймає, присуджується очко. Як виняток ведучий суддя може послабити вимоги до подачі, якщо він відмітить, що їх виконанню перешкоджає фізична вада гравця, який подає. 
     Правильне повернення. По поданому чи поверненому м’ячу треба вдарити так, щоб він пролетів над, нижче чи навколо комплекту сітки та торкнувся половини стола суперника одразу чи після торкання сітки. Порядок гри. Під час зустрічей один на один гравець, який подає, повинен першим виконати правильну подачу, гравець, який приймає – правильне повернення, після чого той, який подає, і той, який приймає, по черзі виконують правильне повернення. 
     Під час парних зустрічей гравець, який подає, повинен першим виконати правильну подачу, гравець, який приймає – правильне повернення, після чого партнер гравця, який подає, повинен зробити правильне повернення, потім правильне повернення потрібно виконати партнеру гравця, який приймає; надалі кожний гравець по черзі повинен виконати правильне повернення. 
     У грі. М’яч вважається у грі з моменту навмисного підкидання його з долоні вільної руки під час подачі до тих пір, поки він після удару об ігрову поверхню стола не торкнеться чого-небудь, окрім комплекту сітки, ракетки, яка знаходиться в руці, чи руки з ракеткою нижче зап’ястка, чи до того, як розіграш закінчиться переграванням або очком. 
     Перегравання. 
Розіграш переграється, якщо: 
- під час подачі м’яч, пролітаючи над або навколо комплекту сітки, торкнеться її (за умови, що в усіх інших відношеннях подача виконана правильно), а потім той, хто приймає, чи його партнер завадить м’ячу; 
- подача виконана, коли, на думку суддів, гравець, який приймає, чи пара не готові до прийому м’яча за умови, що гравець, який приймає, чи його партнер не намагалися відбити м’яча; 
- на думку ведучого судді, помилка під час виконання правильної подачі, правильного повернення чи якої-небудь іншої вимоги правил гри відбулася всупереч волі гравця; 
- гра перервана ведучим суддею чи суддею-асистентом. 
     Гра може бути перервана: 
- щоб ввести правила прискорення гри; 
- якщо умови гри змінилися настільки, що, на думку ведучого судді чи судді-асистента, це могло вплинути на результат розіграшу; 
- для попередження гравця під час сумніву в правильності його подачі; 
- щоб попередити чи покарати гравця; 
- для виправлення помилки в чергуванні подачі, прийому чи зміни сторін. 
     Очко. Гравець виграє очко, якщо: 
- його супернику не вдалося правильно виконати подачу; 
- його супернику не вдалося правильно виконати повернення; 
- м’яч після удару його суперника перелетить за кінцеву лінію, не торкнувшись ігрової поверхні; - його суперник завадив м’ячу; 
- його суперник б’є по м’ячу двічі підряд; 
- м’яч торкнувся половини стола його суперника двічі підряд; 
- його суперник б’є по м’ячу стороною ракетки, поверхня якої не відповідає вимогам ; 
- його суперник чим-небудь зрушить ігрову поверхню, поки м’яч у грі; 
- його суперник вільною рукою торкнеться ігрової поверхні, поки м’яч у грі;
- його суперник чи те, що він носить, торкнеться чим-небудь комплекту сітки, поки м’яч у грі; 
- в парній зустрічі хто-небудь із суперників б’є по м’ячу не по черзі, яка встановлена першим, хто подає, і першим, хто приймає; 
- під час дії правила прискорення гри його суперник (пара) подає, а він (його пара) виконає 13 правильних повернень; 
- його суперник під час зустрічі замінить ракетку без повідомленя. 
     Партія. Партію виграє гравець (пара), який першим набере 11 очок, якщо тільки обидва гравці (пари) не набрали по 10 очок; у цьому випадку партію виграє гравець (пара), який першим набере на 2 очки більше за суперника (пари). 
     Зустріч. Зустріч потрібно проводити на більшість з трьох, п’яти чи семи партій (з трьох партій виграє той, хто виграє дві; з п’яти – три; з семи – чотири партії). Гра повинна бути безперервною протягом всієї зустрічі, але будь-який гравець має право на перерву до 1 хвилини між партіями зустрічі. 
     Вибір подачі, прийому, сторін. Право зробити вибір першому визначається жеребкуванням. Гравець (пара), який виборов це право, може: вибрати подачу чи прийом першим, тоді той, який програв жеребкування, повинен вибрати сторону; тоді той, який програв жеребкування, повинен вибрати подачу чи прийом першим. 
     У парних зустрічах у кожній партії пара, яка має право подавати першою, повинна вирішити, кому з гравців пари подавати першому: в першій партії зустрічі після цього пара суперників повинна вирішити, кому з гравців пари приймати першим; у наступних партіях цієї зустрічі перший, який приймає, буде визначений вибором того, який подає. 
     Порядок подачі, прийому та зміни сторін. Після 2-ох зарахованих очок гравець (пара), який приймає, повинен стати тим, який подає, і т. д. до кінця партії чи до тих пір, поки кожний гравець (пара) не набере по 10 очок або поки не буде введене правило прискорення гри. 
     У парних зустрічах: 
- першим, який подає, повинен бути один з гравців пари, який має право подавати першим, а першим, який приймає
- будь-хто з гравців пари суперників; 
- другим, який подає, повинен бути гравець, який був першим, який приймає, а другим, який приймає, 
-партнер першого, якийподає, а потім гравці повинні подавати в тій же послідовності до кінця партії. 
     Якщо обидва гравці (пари) набрали по 10 очок або, якщо введено правило прискорення гри, черговість подачі та прийому повинна залишитись тією ж, але кожний гравець до кінця партії повинен подавати до розіграшу тільки одного очка, по черзі. Гравець (пара), який першим подавав у партії, повинен першим приймати в партії, наступній безпосередньо за цією. 
    В парній зустрічі кожної партії після першої, коли перший, який подає, вже визначений, першим, який приймає, повинен стати гравець, який подавав на нього в попередній партії. 
    В останній можливій партії парної зустрічі, якщо одна з пар набере 5 очок, пара, яка приймає, повинна змінити порядок прийому (розміщення). Гравець (пара), який почав партію по один бік столу, наступну партію зустрічі повинен почати по другий бік. В останній можливій партії зустрічі, якщо один з гравців (пар) набере 5 очок, гравці (пари) повинні помінятись сторонами.           Порушення порядку подачі, прийому та зміни сторін. Якщо гравці не обмінялися сторонами, коли їм належало це зробити, гра повинна бути перервана суддею, як тільки помилку виявлено, а потім продовжена при розміщенні гравців, яке повинно було б бути відповідно до послідовності, визначеної до початку зустрічі. Якщо гравець подає чи приймає не по черзі, гра повинна бути зупинена, якщо виявлено помилку, а потім поновлена з подачі та прийому тих гравців, яким належало подавати та приймати відповідно до визначеної на початок зустрічі черговості з рахунку, визначеного до виявлення помилки. 
     У парних зустрічах партія повинна бути продовжена за черговістю подач, визначеною парою, яка отримала право першою подавати в партії, в якій була виявлена помилка. За будь-яких обставин очки, що набрані до виявлення помилки, повинні бути зараховані. 
     Правило прискорення гри. Правило прискорення гри вводиться, коли партія не закінчується протягом 10 хвилин чистого ігрового часу чи в будь-який час за проханням обох гравців (пар), якщо обидва гравці (пари) не набрали як мінімум по 9 очок; перерви, які пов’язані з вильотом м’яча за межі ігрового майданчика, з необхідністю витертися рушником, зі зміною сторін у завершальній партії, із заміною обладнання, в рахунок чистого ігрового часу не входять.
     Якщо м’яч знаходиться в грі, коли ліміт часу вичерпаний, гру потрібно зупинити та продовжити подачею гравця, який подавав у перерваному розіграші. Якщо м’яч не був у грі, коли ліміт часу вичерпаний, гру продовжують подачею гравця, який приймав м’яч в попередньому розіграші. 
     Згодом кожен гравець (пара) повинен подавати почергово для розіграшу тільки одного очка; якщо розіграш не закінчиться до того, як гравець (пара), який приймає, виконає 13 правильних повернень, гравець, який подає, програє очко. 
     На цю зустріч призначають суддю-обліковця, який повинен у кожному розіграші негайно об’явити номер удару, виконаного гравцем (парою), який приймає, як тільки м’яча було відбито, так, щоб об’явлений номер удару було чітко чути. Після тринадцятого правильного повернення ведучий суддя повинен об’явити «Стоп». Одного разу введене правило прискорення гри діє до закінчення зустрічі.